Запропоновано схему екологічної мережі Новгород-Сіверського Полісся як частини європейської екологічної мережі. Визначено елементи міжнародної, національної та регіональної екологічної мережі даного регіону. Охарактеризовано ландшафти, рослинний та тваринний світ виділених елементів екологічної мережі.

Предложена схема экологической сети Новгород-Северского Полесья как часть европейской экологической сети. Определены элементы международной, национальной и региональной экологических сетей данного региона. Охарактеризованы ландшафты, растительный и животный мир выделенных элементов.

Викладено анотований список хребетних тварин національного природного парку "Деснянсько-Старогутський" і прилеглих територій Новгород-Сіверського Полісся. Наведено зоогеографічну характеристику регіону, розглянуто історичні аспекти вивчення фауни хребетних, встановлено їх належність до вітчизняних і міжнародних Червоних книг та природоохоронних конвенцій. Розглянуто методи досліджень фауни хребетних. Встановлено розповсюдження, чисельність та особливості біології 340-а видів хребетних тварин, що належать до класів міног, променеперих риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців. Особливу увагу приділено вивченню рідкісних видів, а також таких, що знаходяться в регіоні на межі ареалу.

Приведен анотированный перечень хребетных животных национального природного парка "Деснянско-Старогутский" и прилегающих территорий Новгород-Северского Полесья. Приведена зоогеографическая характеристика региона, рассмотрены исторические аспекты изучения фауны хребетных, установлена их принадлежность к отечественными и международным Красным книгам и природоохранным конвенциям. Рассмотрены методы исследования фауны хребетных. Установлено распространение, численность и особенности биологии 340-а видов хребетных животных, принадлежащих к классам миног, лучеперых рыб, земноводных, пресмыкающихся, птиц и млекопитающих. Особое внимание уделено изучению редкостных видов, а также находящихся в регионе на границе ареала.

Визначено, що до 1995 р. інформації щодо чисельності та поширення прудкої очеретянки в Україні практично не було - надзвичайно рідко надходили дані про знахідки цих птахів в деяких північних областях, а загальну чисельність оцінювали в 1 - 10 самців. Протягом 1995 - 1998 pp. було проведено обстеження значної частини Українського Полісся та Лісостепу, метою яких було з'ясування сучасного стану цього виду. Знайдено більше 25 великих поселень. Загальна чисельність прудких очеретянок, що мешкають в Україні, оцінюється в 2600 - 3400 самців; виділяють 2 популяційні угруповання - Прип'ятське (2100 - 2800 самців) та Деснянсько-Дніпровське (500 - 600). Внаслідок широкомасштабної осушувальної меліорації зникли величезні площі осокових болот, які є практично єдиним місцем мешкання цього виду. Як результат цього гніздовий ареал і чисельність прудкої очеретянки в Україні дуже скоротилися.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.543*852.119(4УКР)

Рубрики:

Passeriformes Горобцеподібні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443

Рубрики:

Artiodactyla Парнокопиті

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложена история формирования украинских субпопуляций зубра, проанализированы изменения их численности и распространения. Показаны причины депрессии вида, предложены пути оптимизации состояния отдельных группировок. Детально описаны сезонные изменения биотипов зубра с учетом ландшафтно-климатического зонирования Украины. Предложена оценка качества угодий для зубра. Проанализированы перспективы восстановления популяций зубра в Украине.

Вперше для Київської області укладено список регіонально рідкісних видів фауни, флори, мікобіоти. Дослідження, моніторинг, заходи збереження зникаючих, уразливих видів біоти, які не включені до Червоної книги України, є пріоритетними в екосозології.

В основу роботи покладено оригінальні матеріали, зібрані у пониззі р. Сула (Черкаська та Полтавська області) під час польових досліджень (1979 - 1992 рр.; 2009 - 2010 рр.). Дослідження здійснювались протягом всього року - вивчено сезонні перельоти, гніздування та зимівля птахів. Наведено результати багаторічного вивчення 30 видів рідкісних і зникаючих птахів регіону. Наведено видові нариси, що містять дані щодо їх біології, динаміки чисельності, а також визначення природоохоронного статусу. Проведено порівняльний аналіз змін стану раритетних видів на різних етапах становлення орнітофауни Сульської затоки Кременчуцького водосховища. Дослідження показали, що найбільш суттєво на населення рідкісних птахів регіону вплинуло погіршення умов розмноження та трофічної ємності угідь, що стало наслідком як природних процесів (сукцесій), так і змін у господарському використанні території затоки. Встановлено негативний вплив на окремі види процесів заболочення та заростання вищою надводною рослинністю мілководних зон. Підтверджено, що припинення випасання худоби та сінокосіння на островах погіршує умови розмноження більшості птахів, які гніздяться на землі (кулики, мартини та інші). Разом з тим, пониззя Сули залишаються надзвичайно важливим місцем підтримання різноманіття рідкісних орнітокомплексів у різні сезони року.

Висвітлено сучасний стан природних комплексів Деснянського біосферного резервату та деяких інших природно-заповідних об'єктів краю. Викладено проблеми залучення громадськості до спостережень за станом довкілля. Розглянуто глобальні проблеми збереження біорізноманіття.